Територіальні органи ДФС
у Рівненській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

11.08.2017

Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління аудиту Єгоровою  Ольгою Федорівною на тему  «Проведення податкового та митного аудиту».

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

Чи підпадають операції між пов’язаними особами - резидентами під визначення контрольованих операцій?

Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

     а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

     б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

     в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
     г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов’язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Чи передбачено оприлюднення плану-графіку проведення перевірок СГ?

Підпунктом 1 п. 42 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, доповнено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), абзацом другим, яким передбачено оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України.

Отже, на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.

В який термін призначається документальна позапланова перевірка за заявою платника податків (ЮО, ФОП)?

Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро -, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.

При цьому, термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.

Яка передбачена відповідальність за ненадання пояснень та документального підтвердження платниками податків або іншими суб’єктами інформаційних відносин на письмовий запит контролюючого органу?

Податковим кодексом України не встановлена відповідальність за ненадання платниками податків та іншими суб’єктами інформаційних відносин відповідних пояснень та документального підтвердження за письмовим запитом контролюючого органу про подання інформації.
Водночас ненадання платниками податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом.

 РРО вичерпав термін дії експлуатації,  яка передбачена відповідальність у разі його використання?     

У разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265.
Тобто, подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:

вчинене вперше – 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на – осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.