Територіальні органи ДФС
у Рівненській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Проведено черговий сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

21.04.2017

Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління податків і зборів з юридичних осіб Вікторчук О.І.

Тема «гарячої лінії»: «Особливості оподаткування юридичних осіб».

 Чи оподатковуються податком на прибуток підприємств доходи, отримані неприбутковою організацією від продажу основних засобів?

Згідно з п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Чи має право продавець зменшити податкові зобов’язання, якщо покупець відмовляється зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної?

Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, то підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника (продавця) відсутні.

У разі порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, до покупця (отримувача) товарів/послуг застосовується штрафна санкція.

Протягом якого періоду ЮО має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)?

 Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 102.2.1 п. 102.2 ст.102 ПКУ встановлено, що грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано.

Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Як складається податкова накладна за операцією з постачання послуг оренди нежитлового приміщення, якщо договором передбачено компенсацію орендарем витрат на його утримання (комунальні послуги, тощо)?

 Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної має бути складений та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін відповідний розрахунок коригування.

Яким чином покупець може пересвідчитись, що товар не був ввезений (імпортований) на митну територію України з метою вірного відображення у податковій накладній?

 Статтею 6 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1023 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.
Отже, на всіх етапах реалізації продукції до кінцевого споживача у супровідній документації, що додається до неї, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, покупець має можливість ознайомитися з найменуванням та місцезнаходженням виробника (виконавця, продавця).

При цьому незалежно від того факту, що продаж товару вже здійснюється не безпосереднім імпортером, а покупцем, останній надалі при продажу, як і інші постачальники цього товару, повинен скласти податкову накладну, в якій код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається повністю.