Територіальні органи ДФС
у Рівненській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ГУ ДФС у Рівненській області від 21.03.2017 №1054/10/17-00-12-02-10

21.03.2017

Головним управлінням ДФС у Рівненській області розглянуто лист про надання роз’яснення:

На якій системі оподаткування може перебувати фермерське господарство, створене з метою розведення великої рогатої худоби? Чи може фермерське господарство мати трудові відносини з людьми, які не пов’язані родинними зв’язками з членами фермерського господарства?

Чинним законодавством України передбачено загальну систему оподаткування та спрощену систему оподаткування, обліку та звітності - єдиний податок.

При перебуванні на загальній системі оподаткування для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Розділом XIV Кодексу передбачено спеціальні податкові режими. Пунктом 11.2. ст. 11 Кодексу визначено, що спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

Главою 1 розділу XIV Кодексу визначено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (далі – спрощена система) – є спеціальним податковим режимом, особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених главою 1 Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст.291 Кодексу).

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеною цією главою (п. 291.3 ст.291 Кодексу).

Так, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

- третя група – юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

- четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Пунктом 292.13. ст. 292 Кодексу передбачено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

Згідно пп. 296.1.3. п. 296.1 ст.296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.

До платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (п.п. 291.4.7 п.291.4 ст.291 Кодексу).

Сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розд. XIV Кодексу – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розд. XIV Кодексу – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно п. 2921.1. ст. 2921 об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом (п. 2921.1. ст. 2921 Кодексу.

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 Кодексу).

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.

Отже, питання трудових відносин не належить до компетенції ДФС, а знаходиться у правовому полі Міністерство соціальної політики України.

Таким чином, рекомендуємо звернутись для розгляду в межах компетенції до Управління Держпраці у Рівненській області.

 

До списку